Інклюзивна освіта
Інклюзивна освіта пояснює самим дітям та всьому суспільству прості, але зрозумілі істини:
- заяву батьків або осіб, які їх замінюють;
- медичну довідку про стан здоров'я дитини з висновком сімейного лікаря, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти;
- довідка сімейного лікаря про епідеміологічне оточення;
- свідоцтво про народження;
- висновок інклюзивно-ресурсного центру або психолого-медико-педагогічної консультації;
- направлення місцевого органу управління освітою;
індивідуальну програму реабілітації для дітей з інвалідністю (за наявності);
- інші документи за потреби (пільги багатодітної сім'ї, довідка ВПО тощо).
Додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться з фахівцями (з числа працівників закладу дошкільної освіти та у разі потреби - додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти чи відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори.
Кожна дитина з особливими освітніми потребами має свою команду психолого-педагогічного супроводу. Відповідно до її потреб за висновком ІРЦ можуть бути залучені - практичний психолог, вчитель лікувальної фізкультури, вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, асистент дитини та ін.
- Пристосування середовища:
- Зона для групової роботи, зона для індивідуальних занять, зона сенсорного розвантаженння, доступність меблів, оснащення додатковими гумками чи підставками для ніг, балансовими півкулями, килимками тощо (напр., для дітей з РДУГ). Для дітей з ООП дуже корисно тимчасово встановлювати спеціальний екран: поверхня парти з трьох боків огороджується індивідуальною кабінкою, наприклад, з картону, і дитина може працювати захищено від впливу довкілля та зовнішніх подразників. Екран можна знімати та встановлювати для виконання певних завдань.
- Психолого-педагогічні стратегії:
- Візуальні розклади, зміна формату завдань, перерви, візуальні інструкції та правила, нагадування, схеми тощо.
- Навчальні матеріали та завдання:
- Адаптація та модифікація, яскраві картинки, фотографії, схеми, ілюстрації; діалоги та сюжети улюблених мультфільмів чи героїв з казок для пояснення теми заняття. Виконання завдань за допомогою комп'ютера, якщо дитині складно писати ручкою. Подання інформації у формі, яка пускає в дію органи чуття, що найбільш розвинені в цієї дитини (аудіокниги, замість друкованих, якщо сприйняття аудіотексту більш ефективне, ніж читання). Вибір дитиною своєї методики виконання завдання (усно чи письмово, читати чи слухати тощо).
- Система та критерії оцінювання:
- Наочні таблиці та графіки досягнень, які заповнюються разом з дитиною. зірочки, смайлики, наліпки, картинки – усе це можна і треба використовувати тоді, коли є, за що хвалити дитину з ООП. Це може бути не лише досягнення в навчанні, але і приклади “правильної” поведінки, дотримання правил, виконання завдання чи його частини вчасно. За кожне правильне та вчасне виконання завдання дитину варто заохочувати приємними дрібницями – додатковою перервою, переглядом улюбленої книги чи картинок, можливістю потримати в руках іграшку, дозволом встати чи пройтись, відвідати ресурсну кімнату, пострибати на батуті тощо.
- Матеріали з сайту: https://nus.org.ua/articles/yak-pidtrymaty-uchniv-z-oop-adaptatsiyi-seredovyshha-strategij-zavdan-i-otsinyuvannya/
СЕНСОРНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ
В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
СЕНСОРНА ДІЄТА (від грец. - спосіб життя) - ретельно структурований план для отримання дитиною сенсорних стимулів протягом цілого дня задля заспокоєння, стійкої уваги та організованості.
Головна спрямованість - щоб дитина могла краще:
- переносити незнайомі відчуття, бути терплячою в складних для неї ситуаціях;
- регулювати напругу, зосереджуватися;
- обмежити сенсорний пошук і "занурення" в сенсорну поведінку (аутостимуляції);
- сприймати будь-які зміни з меншим стресом.
Корисні поради щодо можливих небажаних проявів дитини.
Що робити, коли дитина б'ється?
Це коментується як вияв агресії. А від матері такої дитини можна почути: "За що він мене б'є"? Але, на нашу думку, це не є агресивним проявом. Зазвичай, аутична дитина, яка б'є, не виявляє злості і характерної для дитини у стані агресії напруги. Такі дії спостерігаються тоді, коли дитині погано, і цим вона вимагає певних змін. З іншого боку, вона не вміє спілкуватися інакше і не розуміє, що робить боляче (при цьому, власний поріг чутливості у артистів, зазвичай, завищений, і тому вони самі не настільки чутливі до болю, як інші люди). Що робити матері? Коли дитина підходить, треба завжди бути у стані мобілізації. Дорослий можете начебто на крок випереджати дитину: передбачати її удар і перехоплювати його, притримувати, підхоплювати її руку і далі обігравати цю ситуацію. Наприклад: зловивши руку, якою дитина замахнулася для удару, обійняти себе нею (зробити вигляд, що це вона хотіла обійняти дорослого) притиснути до себе і сказати щось добре: «Я тебе люблю, який ти у мене хороший (хороша), який ласкавий (ласкава)...» Або, обкрутити дитину її ж рукою, ніби зв'язати, а потім розкрутити, залишаючись при цьому у веселому настрої, щось приспівувати, розповідати вірші. Або, зловивши її руку, сказати: бити не можна, а ось гладити можна! І погладити її рукою, похвалити її за це.
На істеричні прояви взагалі не слід звертати увагу. Краще сказати, що вам не подобається, коли вона так робить. І коли вона захоче бути з вами, хай приходить в іншу кімнату, де ви на неї чекатимете, і піти.
Коли дитина все кидає і руйнує.
Як і у випадку з руховими стереотипіями, тут варто словесно озвучувати прояви дитини і випереджати її рухи. Коли дитина, яка черговий раз узяла кубика і підняла руку, щоб його кинути, треба голосно та емоційно виразно сказати: "Кидай кубик, давай, кидай". Зазвичай, дитина, яка робила це автоматично і не змінювала свої рухи, коли їй забороняли, зупиняється, перестає це робити, розтискає пальці і випускає кубик.
Якщо дитина занурена в ігри-маніпуляції з предметами, треба прагнути надати їм сенс: викладання ланцюгів з кубиків - "будуємо потяг", розкидання шматочків паперу - "влаштуємо салют", трясіння руками - "махання крильцями, як пташки" тощо.
РОЗЛАД ІЗ ДЕФІЦИТОМ УВАГИ І ГІПЕРАКТИВНІСТЮ
Інклюзивний словник на всі випадки життя
HI | ТАК |
---|---|
Особлива дитина, особятко, інклюзивна дитина, інклюзятко | Дитина з особливими освітніми потребами |
Страждає від…/хворіє на… | Має порушення зору/слуху/опорно-рухового апарату |
Хворий на аутизм/синдром Дауна | Дитина з аутизмом/із синдромом Дауна |
Розумово неповноцінний, інтелектуально неповносправний | Дитина з порушенням інтелектуального розвитку |
Загальмований, ненормальний, шизофренік | Дитина з порушенням психоемоційного розвитку |
Заїка, дислексик | Дитина з порушенням мовлення |
Децепешник, страждає на ДЦП, паралітик | Дитина з ДЦП |
Колясочник, паралізований, прикутий до візка | Дитина, яка користується колісним кріслом, користувач колісного крісла |
Сліпий, інвалід по зору | Дитина з порушенням зору, незряча дитина |
Глухий, глухонімий | Дитина з порушенням слуху, дитина, яка спілкується жестовою мовою |
Сурдопереклад | Жестова мова |
Аутист, дитина дощу | Дитина з аутизмом, дитина з РАС |
Інвалід | Людина з інвалідністю, особа з інвалідністю |
Важливо! З 2018 року слово «інвалід» вилучене з усіх законів України. Навмисне вживання слова прирівнюється до адміністративного правопорушення.
HI | ТАК |
---|---|
Хвороба Дауна, даун, сонячні діти, діти сонця | Дитина із синдромом Дауна |
Карлик, гном, ліліпут | Людина низького зросту, невисока людина |
Напад (якоїсь хвороби) | Приступ |
Спазматичний (спазматик) | Людина із церебральним паралічем, з порушенням опорно-рухового апарату |